1.Роль о. Костельника і «кагебиста» І.
Богданова-«Іванова» під час соборчику?
Аналізуючи ці два документи стосовно соборчику
Ново-Милятинського деканату, найперше варто проаналізувати роль о. Гавриїла
Костельника та кагебіста І. Богданова-«Іванова». У інтерв’ю з отцем Миколою
Маркевич є тільки згадка про співробітника НКДБ І. Богданова, що він був
присутній на цьому соборчику духовенства, тоді як з іншого документу
можемо зрозуміти, що він надавав інструкції Костельнику перед проведенням
зборів. Загалом із цих двох документів можемо зробити висновок, що цей
«кагебіст» проводив настанови отцю Гавриїлу, слідкував, щоб останній говорив
тільки те, що потрібно, дивився на реакцію духовенства стосовно возз’єднання,
нотував хто чинить найбільший опір та докладав про все відповідним органам
УРСР. Натомість Костельник у
документах виступає в ролі своєрідного «агітатора», котрий проповідує
духовенству повернення до православ’я, проте о. Микола Маркевич згадує, що
о. Гавриїл постає з негативної точки зору, оскільки він запроваджує
православіє, хоча сам перед тим був у лоні УГКЦ. Але сам Богданов робить
акцент, що на цьому зібранні Костельник зробив дуже хорошу і грунтовну доповідь
стосовно укладення унії і її негативній ролі для українського народу, про
справжню політику Ватикану та інші закиди в бік Римського престолу.
2.Які питання задають священики під час соборчика? Які
аргументи вони застосовують для обгрунтування своєї позиції?
У довідці Богданова сказано, що на тих зборах до
Костельника ставили питання «теологічного характеру», після чого між
священиками почалися диспути з догматичних питань, а також поставили декілька
запитань до самого Іванова, проте тут можна тільки догадуватися стосовно чого
були запитання. З іншого боку у інтерв’ю з о. Миколою можемо побачити обурення
з боку духовенства і питання для чого він запроваджує православ’я, адже зокрема
сам Маркевич говорить, що Костельник був на боці УГКЦ: «Та Ви, - кажу, - колись
інакше говорили, та Ви писали інакше […] Та ж Ви їздили до Риму, як був ювілей […] Папа Римський вийшов, голова Церкви».
3.Які висновки робить І. Богданов-«Іванов» після
зустрічей на соборчиках із духовенством?
У довідці І. Богданова варто звернути увагу на два
основних моменти. По-перше він звертає свою увагу на о. Миколу Маркевича, як на
активного захисника католицизму і противника возз'єднання з РПЦ, осікільки за
свідченнями диякона Балуша, отець Микола їздить по інших деканатах Львівської
архиєпархії і проводить агітаційну пропаганду проти Православної Церкви.
Священик Ковальський Володимир Федорович боїться, що якщо він перейде на
православ'я, то його парафіяни виженуть, хоча так виглядає, що він не проти
возз'єднання. Також із його докладу можна зрозуміти, що священики не є проти
переходу, проте через відсутність багатьох священиків, вони не можуть ухвалити
рішення, їм потрібно "простудіювати" книжки Костельника і зібравшись
знову ухвалити остаточне рішення. У його докуметні лише отець Романишин
відкрито підтримував Костельника. Загалом виглядає так неначе священики
сумніваються стосовно возз'єднання, а на пропозицію "кагибіста"
зібратися знову 6 серпня всі радо відгукнулися. Проте о. Микола Маркевич
говорить, що всі священики були категорично проти приєднання до РПЦ, оскільки в
кінці диспутів ніхто з ним навіть говорити не мав наміру.
Немає коментарів:
Дописати коментар