Отже, перше, що впало на слух і здається міфом, це те, що за їх словами папа Римський посилав у Корсунь посланця для того, щоб відговорити князя Володимира від союзу з православною Візантією. Звучить зовсім абсурдно, навіть з тої точки зору, що на той час Церква не була розділена.
Далі ось такий стереотип: «Берестейська унія проголосила об’єднання Західних і Східних християн під головуванням Папи Римського». Насправді Київська митрополія хотіла воз’єднання на правах рівності і помісності, однак Православні Церкви до цього висновку дійти не спроможні.
Православні звинувачують унійну Церкву в насильному захоплені храмів та в насильному впровадженню унії в народі.
«В 1654 році лівобережня Україна з Києвом приєдналася до Москви, одною із причин цього було їхнє православ’я». Як знаємо, це було воєнне об’єднання для протидії Польщі. Договір цей розглядався як між рівноправними державами. Слід зазначити, що духовенство виявило рішучий спротив цьому договорові, оскільки Цар хотів підпорядкувати Київську митрополію Московській, саме проти цього і виступило українське духовенство.
«Католицька Церква для того, щоби просуватися на Схід використовувала Уніатів». Цю цитату навіть не хочеться обговорювати, оскільки в неї зовсім немає ніякого пояснення, не говорячи про якісь підґрунтя, тай взагалі не зрозуміло що тут мається на увазі, просто сказано, аби сказати.
«В часи ІІ Світової Війни, оправдуючись благородною ціллю – боротьби за незалежність України, уніати співпрацювали з фашистами… Йосип Сліпий требував від вірних підтримки німецько-фашистьских загарбників» та «Митрополит Андрей Шептицький особисто благословляв профашистські молодіжні організації, сотворені по всій Галичині по типу: Гітлер Югент». Повне не розуміння ситуації українського народу. Вони дивляться на український народ очима «Руського міра». Дивно, коли їхні священики благословляють російських воїнів для війни на Сході України, то це нормально…
«Львівський Собор 1946 року скликали уніати для того, щоб ліквідувати УГКЦ». Для них цей собор не є псевдособором. Також вони говорять, що цей собор був з власної, добровільної волі УГКЦ.
«Не православні християни винуваті за собор 1946р і за зсилки в концтабори, а та система». Система, яка працювала якраз через ієрархію Православної Церкви, в якій залишилися ті, які погодилися на співпрацювання.
Про собор 1921 року, в якому було утворення УАПЦ, говоряться як про псевдо собор, оскільки на ньому не було присутньо жодного владики…. А чомусь про Собор 1946 року такого ж факту не розголошують… тим самим, не визнаючи, що цей Собор був недійсним.
//Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви до пастви й українського народу з нагоди 60-річчя повернення греко-католиків у лоно Православної Церкви
Звинувачують Рим у насильному впровадженні Унії на Західно-Українських землях. Також говорять про те, що унію не підтримував православний народ, а лише деякі горе-ієрархи. Сказано, що укладення даної унії мало за мету перш за все політичний, і вже далеко не екклезіологічний контекст – уніфікацію населення, що мешкало на теренах Речі Посполитої. Унія вбачалася як перехідний етап до повної латинізації та полонізації Галичини. Перетворення українців на поляків з допомогою віри та мови проводилося «вогнем і мечем»
Також документ стверджує, що радянська влада намагалася реалізувати свою політику в Галичині. Для цього вона використала давнє і щире бажання більшості уніатів возз’єднатися з Православ’ям.
Також є спроба «втекти» від відповідальності за псевдособор, та представити себе в ролі рятівника. Наголошується на тому, що ми робимо з себе жертву, натомість вони, як Церква-Матір, помогли нам зберегти себе від тотального знищення.
Немає коментарів:
Дописати коментар